Держава є найбільшим власником господарських активів в Україні. Головним завданням Уряду України є забезпечити процес ефективного управління активами на користь їхнього основного власника – українського народу. Держава повинна бути професійним та відповідальним власником підприємств і має зосередити свої зусилля на збільшенні вартості їхніх активів.

Основною метою реформи є підвищення ефективності державних підприємств, що буде досягнуто за допомогою наступних заходів:

• поліпшення бюджетного нагляду;
• розробки комплексної державної політики управління суб’єктами господарювання (політика власності);
• посилення корпоративного управління суб’єктів господарювання;
• реструктуризації та реорганізації суб’єктів господарювання;
• прозорого та комплексного процесу приватизації.

Податкова реформа має на меті створення простої, прозорої та справедливої податкової системи, яка стимулюватиме інвестиції та забезпечить сприятливі умови для сталого розвитку національної економіки, водночас забезпечуючи надходження до державного та місцевих бюджетів для утворення балансу з державними видатками.

Пріоритети податкової реформи для бізнесу:

• зниження податкового навантаження на заробітні плати та бізнес в цілому;
• спрощення податкового законодавства та процедур;
• боротьба з корупцією у податкових органах ;
• підвищення прозорості та справедливості податкової системи;
• подальша економічна та фінансова стабілізація.

Ця реформа має на меті гарантувати продовольчу безпеку країни та конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому ринку, утвердження лідерства на світовому ринку продовольства та сільськогосподарської продукції, а також забезпечити прозорість та прогнозованість аграрної політики.

Реформа націлена забезпечити дотримання політики уряду за такими принципами:

• публічність та прозорість урядових рішень та державних програм;
• європейська модель підтримки малих та середніх виробників;
• дерегуляція та делегування повноважень;
• ефективність управління державними активами.

Для реалізації мети планується електронізувати закупівлі, спростити форми участі у веденні бізнесу (зменшити кількість довідок, створити електронну базу клієнтів), розробити інституційну реформу (розвиток оскарження, зменшення впливу органів контролю) та запровадити професійну освіту в галузі, а саме – виокремити професію закупівельника у вищій освіті. Реформа полягає у створенні комплексної IT-системи, яка забезпечить прозорий механізм використання державних коштів, суттєво спростить доступ приватного бізнесу до урядових тендерів, а також знизить корупційні ризики у сфері державних закупівель.

Для створення сучасної зручної системи державних закупівель необхідно зробити такі кроки:

1. Впровадити використання електронної системи державних закупівель ProZorro на допорогових торгах (станом на початок 2016 року – реалізовано).
2. Масштабувати електронну систему на всі урядові торги в добровільному порядку (втілюється).
3. Рекомендувати перехід на електронні закупівлі за простими групами товарів.
4. Запровадити обов'язковий перехід на електронну систему усіх державних закупівель (очікується протягом 2016 року).
5. Привести законодавство та процедури у відповідність до директив ЄС згідно з другим етапом та дорожньою картою – до 30.06.17.

Реформа забезпечить умови ефективного функціонування та розвитку фінансового сектору на основі розбудови повноцінного ринкового конкурентного середовища згідно зі стандартами Європейського Союзу. Це дасть можливість у подальшому, за рахунок залучення інвестиційних ресурсів, забезпечити сталий розвиток економіки та, зберігаючи внутрішню цілісність фінансового ринку України, інтегруватися у європейський фінансовий простір. Реалізація реформи фінансового сектору буде здійснюватися відповідно до Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року.

Реформа торкнеться усіх сегментів фінансового ринку – банківського сектору, сектору небанківських фінансових установ, фондового ринку, ринку капіталу тощо. Успішна реформа означатиме ефективне впровадження комплексних змін:

• у регуляторах фінансового сектору – шляхом зміцнення інституційної спроможності регуляторних органів та створення відповідних умов для ефективного нагляду та впливу, зміцнення стійкості фінансової системи країни, зростання її кредитного та інвестиційного потенціалу;
• в учасників фінансового сектору (різних форм власності) – шляхом очищення від «баластів» та проблемних установ, відновлення та посилення довіри до учасників фінансового сектору, стимулювання розвитку, прозорості та конкуренції у всіх сегментах, забезпечення рівноправності учасників фінансового сектору.

Українські суди мають захищати права та свободи людини, відстоювати європейські цінності, провадити неупереджене судочинство з належною якістю, ефективністю та у розумні строки. Результатами реформи стануть незалежність суддів, подолання корупції в судах, впровадження ефективних судових процедур та їхнє належне виконання, що, в свою чергу, забезпечить відновлення довіри суспільства до судової гілки влади.

Для старту реформи Указом Президента було створено Раду з питань судової реформи. До неї увійшли 32 експерти, включаючи представників Ради Європи, ОБСЄ, проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», РПР, Нової Країни. Експерти Ради – це представники наукових кіл, найкращих українських університетів, які готують спеціалістів у галузі права, юристи-практики, адвокати, судді, представники міжнародних організацій та українські експерти з громадських ініціатив. Рада з питань судової реформи є консультативно-дорадчим органом при Президенті України.

Реформа включатиме наступні кроки:

• закон про справедливий суд;
• зміни процесуального законодавства;
• вдосконалення законодавства про адвокатуру та прокуратуру;
• вдосконалення законодавства про безоплатну правову допомогу;
• законодавство про виконання судових рішень;
• зміни до Конституції України в частині правосуддя та суміжних правових інститутів.

Важливо! Паралельно в Україні стартувала конституційна реформа, невід’ємною складової якої є реформування системи судоустрою, судочинства та інших суміжних правових інститутів.

Згідно із задумом реформи, освіта має перетворитися на інноваційне середовище, в якому учні й студенти вчаться самостійно здобувати та застосовувати знання в практичній діяльності. Освіта має продукувати індивідів, здатних забезпечити прискорене економічне зростання і культурний розвиток країни, свідомих, суспільно активних громадян, конкурентоспроможних на європейському і світових ринках праці.

Реформа спрямована на системну трансформацію сектору, головна мета якої — висока якість освіти.

Напрямки реформування

Вища освіта:

• надання університетам академічної, організаційної та фінансової автономії, водночас підвищення вимог до результатів діяльності закладів вищої освіти, прозорості прийняття ними рішень та використання коштів;
• створення системи забезпечення та постійного поліпшення якості вищої освіти, яка відповідає рекомендаціям і стандартам Європейського простору вищої освіти;
• зміна системи бюджетного фінансування вищої освіти на основі конкурсного підходу та об’єктивної системи оцінювання якості діяльності університетів;
• вдосконалення законодавства про безоплатну правову допомогу;
• створення належного зв’язку між ринком праці та системою вищої освіти;
• стимулювання інтеграції університетів і наукових установ шляхом фінансування спільних проектів.

Професійна освіта:

• створення обласних рад стейкхолдерів (представники місцевої влади, працедавців, навчальних закладів) задля визначення стратегії розвитку професійної освіти регіону;
• створення закладів нового типу – регіональних центрів професійної підготовки, що сприятиме укрупненню мережі закладів.

Загальна середня освіта:

• структурна реформа школи – запровадження 12-річної загальної освіти з профільною старшою школою (10-12 класи);
• комплексне оновлення навчальних програм та підручників;
• розмежування функцій контролю якості та забезпечення освіти в системі управління освітою;
• оптимізація мережі навчальних закладів.

Дошкільна освіта:

• забезпечення доступу до дошкільної освіти за місцем проживання дитини;
• створення інфраструктури дошкільної освіти через забезпечення рівних умов діяльності дошкільних закладів різних типів та форм власності.

Реформа покликана удосконалити механізми гарантування прав і свобод людини, усунути суперечності в механізмі державної влади, закріпити баланс владних повноважень Президента, Парламенту та Уряду, закріпити конституційні основи для децентралізації, врахувати нові підходи до функціонування органів правосуддя та прокуратури.

Для напрацювання проекту конституційних змін Президентом створено Конституційну комісію. У межах Комісії створено три робочі групи, члени яких напрацьовують пропозиції щодо змін до Конституції у питаннях децентралізації, правосуддя та суміжних правових інститутів, а також у питаннях прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.

Одним із завдань Конституційної комісії є інформування громадськості про роботу з підготовки пропозицій щодо проведення конституційної реформи, а також забезпечення їх широкого громадського та професійного обговорення.

Дерегуляція – це створення комфортного бізнес-клімату шляхом усунення надмірного регуляторного (дозвільного) тиску держави на бізнес та ліквідації надмірного контролю підприємницької діяльності. Дерегуляція передбачає спрощення процедур, зменшення частоти перевірок та зменшення кількості органів контролю, скасування зайвих дозволів і ліцензій, побудову ефективної та зручної в адмініструванні регуляції у тих сферах, де вона необхідна.

Завдання реформи:

• зменшити дозвільний тиск на малий і середній бізнес і, відповідно, створити нормальні умови для роботи; зменшити вартість адміністрування бізнесу, щоб підприємці витрачали час саме на бізнес, а не на нескінченні бюрократично-корупційні процедури;
• створити сприятливе середовище для внутрішніх та іноземних інвестицій;
• створити здорову конкуренцію на ринку, прибравши штучні бар’єри;
• окремим завданням дерегуляції є гармонізація, узгодження системи державного регулювання/контролю із європейськими стандартами для повної інтеграції України у Зону вільної торгівлі з ЄС та виконання обов’язків згідно з Угодою про асоціацію.

Дерегуляція охоплює усі сфери економіки, але концентрується на тих, що найбільше впливають на малий та середній бізнес або створюють найбільші перешкоди для нормального функціонування підприємств.

Реформа системи національної безпеки та оборони має на меті розробку та прийняття нових редакцій Стратегії національної безпеки та Воєнної доктрини з урахуванням змін у воєнно-політичній обстановці довкола України.

Реформа передбачає:

• відновлення політичного курсу на інтеграцію до Євроатлантичного безпекового простору та набуття членства в організації Північно-Атлантичного договору, відновлення державного суверенітету України над територією АР Крим;
• запровадження в державі системи стратегічного планування та прогнозування з метою запобігання загрозам національній безпеці та визначення порядку дій у кризових ситуаціях;
• реформування всієї системи мобілізаційної підготовки та мобілізації України;
• реформування Збройних сил України;
• ухвалення нових документів оборонного планування з урахуванням сучасних воєнних викликів і загроз національним інтересам та набутого бойового досвіду під час АТО;
• перехід до нової функціональної структури Збройних сил, оптимізація системи управління військами;
• поступовий перехід до стандартів НАТО (STANAG);
• реформування оборонно-промислового комплексу;
• оптимізація Національної гвардії України;
• оптимізація Служби безпеки України;
• статус тимчасово окупованих та тимчасово непідконтрольних територій.

Ця реформа має на меті суттєве зменшення корупції в Україні, зменшення втрат державного бюджету та бізнесу через корупційну діяльність, а також підвищення позицій України у міжнародних рейтингах, що оцінюють рівень корупції.

Подолання політичної корупції вимагає докорінної реформи системи політичного фінансування. Важливим є використання новітніх технологій, зокрема, для забезпечення державою доступу до інформації у формі "відкритих даних".

Новостворені установи для реалізації реформи:

Національне антикорупційне бюро України – для виявлення і розслідування корупційних злочинів вищих посадових осіб;

Національне агентство з питань запобігання корупції – для впровадження інструментів попередження корупції та здійснення контролю за доброчесною поведінкою службовців (правил щодо конфлікту інтересів, декларування майна тощо).

Реформа правоохоронної системи має на меті коригування завдань та функцій правоохоронних органів, запровадження нових принципів проходження служби, нових критеріїв оцінки роботи правоохоронців для підвищення рівня захисту прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.

Реформа складається з наступних кроків:

1. Реформування системи кримінальної юстиції стосовно діяльності органів правопорядку:
   • утворення інституту детективів, які поєднають функції слідчих та оперативних працівників;
   • розмежування оперативно-розшукової діяльності поза рамками кримінальних проваджень та у рамках кримінальних проваджень – гласних і негласних слідчих (розшукових) дій.
2. Формування нової системи МВС у складі:
   • Міністерство внутрішніх справ – цивільний орган, що забезпечує формування державної політики у сферах протидії злочинності та забезпечення громадського порядку, комплексного управління державним кордоном, протидії нелегальній міграції, цивільного захисту, пожежної безпеки та протидії надзвичайним ситуаціям;
   • Національна поліція – центральний орган виконавчої влади в системі МВС, що реалізує державну політику у сфері протидії злочинності та забезпечення громадського порядку. Державна прикордонна служба – центральний орган виконавчої влади в системі МВС, що реалізує державну політику у сфері комплексного управління державним кордоном;
   • Державна міграційна служба – центральний орган виконавчої влади в системі МВС, що реалізує державну політику у сфері протидії нелегальній міграції;
   • Державна служба з надзвичайних ситуацій – центральний орган виконавчої влади в системі МВС, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки та захисту від надзвичайних ситуацій;
   • Національна гвардія – військове формування у системі МВС із функціями забезпечення правопорядку.
3. Утворення Державного бюро розслідувань – органу, що реалізує державну політику у сфері протидії корупції, організованій злочинності, з правом досудового розслідування злочинів, вчинених працівниками органів правопорядку. До Державного бюро розслідувань переходять слідчі функції органів прокуратури і частково Служби безпеки України.
4. Утворення муніципальної поліції.

Реформа енергетики та енергонезалежність передбачає:

• реорганізацію ринків енергії та імплементацію європейського законодавства в сфері енергетики відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства;
• поетапну ліквідацію перехресного субсидіювання та вирівнювання цін на природний газ та електричну енергію;
• забезпечення прозорості енергоринків та підвищення їхньої ефективності;
• приведення податкового навантаження на нафтогазовидобувну галузь у відповідність до найкращої світової практики;
• удосконалення законодавства та регуляторного середовища для залучення приватних інвестицій в енергетичну галузь;
• реформу вугільної галузі;
• диверсифікацію джерел постачання імпортованих первинних джерел енергії та палива для атомних електростанцій;
• стимулювання енергоефективності, скорочення енергоємності ВВП;
• забезпечення прискореного економічного розвитку: законодавче запровадження захищених ринкових механізмів інвестування в енергомодернізацію (енергосервісні контракти);
• забезпечення громадян комунальними послугами та реформування житлової політики:
  • запровадження оплати за фактично спожиті природний газ, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання шляхом запровадження 100% комерційного обліку;
  • забезпечення сталого функціонування та розвитку комунальних систем централізованого водопостачання, водовідведення та теплопостачання та прозорості ціноутворення для споживачів;
  • встановлення вимог публічності обговорення членами відповідних громад планів щодо зміни схем теплопостачання;
  • збільшення частки утилізації твердих побутових відходів, їх максимального повторного залучення у господарський оборот як вторинних ресурсів;
  • підвищення енергетичної безпеки держави за рахунок енергоефективності, енергоощадності та розвитку альтернативної енергетики в житлово-комунальній сфері.

Реформа полягає в модернізації застарілої, успадкованої від Радянського Союзу системи охорони здоров'я з метою зробити медичні послуги та ліки якіснішими і доступнішими для людей, а роботу системи більш ефективною, позбавленою тіньових платежів та корупції.

Завдання:

• дерегуляція фармацевтичної галузі з метою зробити ліки більш доступними, а їхній вибір – ширшим;
• модернізація системи закупівель, виведення цієї функції з Міністерства охорони здоров'я;
• реорганізація мережі лікарень, приведення її у відповідність до потреб людей у медичній допомозі;
• автономізація медичних закладів, перехід від утримання лікарень до контрактних відносин з ними (втілення принципу "гроші йдуть за пацієнтом");
• створення сучасної служби громадського здоров'я.

Метою державного управління повинно стати забезпечення добробуту, здоров’я та безпеки громадян України. Відповідно до цього, необхідно комплексно та узгоджено змінювати структури, процеси та кадри в системі державного управління України.

Необхідно розбудовувати демократичну модель ефективного публічного адміністрування на наступних засадах:

• децентралізації влади та ефективного самоврядування;
• запобігання та боротьби з корупцією;
• ефективності та результативності системи державної адміністрації.

Наразі ця реформа у розробці.

Сьогодні Україна асоціюється у світі з такими подіями, як Помаранчева Революція і Революція гідності, а також із боротьбою за свободу і територіальну цілісність. Але до того ж Україна відома високим рівнем корупції (130 місце із 168 країн світу, згідно з Індексом сприйняття корупції Transparency International), економічною кризою тощо. У результаті Україна залишається поза радарами інвесторів, у світі недостатньо знають про реформи в Україні та переконані, що країна охоплена нестабільністю.

Реформа має на меті формування довіри міжнародної спільноти до України, а також просування її політичних та економічних інтересів. До таких належать:

• донесення світу об’єктивної інформації про російську агресію проти України;
• створення інвестиційної привабливості України;
• інформування про успіхи реформ в Україні.

Децентралізація влади має на меті передачу великої частини повноважень та фінансових ресурсів від органів державної влади до органів місцевого самоврядування.

Реформа запроваджується у 5 кроків, завданнями яких є:

1. Визначити територіальну основу органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Створити трирівневу систему адміністративно-територіального устрою в Україні: громади, укрупнені райони, регіони.
2. Розмежувати повноваження між органами місцевого самоврядування різних рівнів і передати найбільш важливі для людей повноваження на найближчий до людей рівень влади.
3. Розмежувати повноваження між органами місцевого самоврядування та виконавчої влади – передати основні повноваження місцевих держадміністрацій органам місцевого самоврядування. Ключовою функцією органів виконавчої влади на місцях (префектів) має стати контроль за законністю рішень органів місцевого самоврядування.
4. Продовжити впровадження бюджетної децентралізації, щоб громади мали власні збалансовані з повноваженнями бюджети, а також могли об’єднувати зусилля і фінанси.
5. Зробити органи місцевого самоврядування підзвітними перед виборцями і державою. Сприяти розумінню, що якість роботи місцевої влади і, відповідно, якість життя у громаді залежить від людей – їхнього голосування та громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування.